Медикаментозне лікування при залежності

1. Навіщо потрібне медикаментозне лікування

Корекція порушень нейромедіаторного балансу. При лудоманії наростає дисбаланс дофамінової системи - ліки допомагають знизити «спрагу виграшу».
Пом'якшення супутніх симптомів. Тривожність, депресія і нав'язливі думки часто вимагають фармакологічної підтримки, щоб психотерапія була ефективною.
Запобігання рецидивам. При правильно підібраній схемі препарат знижує інтенсивність ігрових імпульсів і збільшує ймовірність безривкового періоду.

2. Показання до призначення

1. Важка і середньої тяжкості ігрова залежність, коли без терапії не вдається припинити ставки.
2. Супутні розлади настрою (депресія, дистимія) або тривоги (ГТР, панічні атаки).
3. Виражені вегетативні реакції при відмові від гри: тремор, тахікардія, безсоння.

3. Основні групи препаратів

Група препаратів	Приклади	Механізм дії
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС)	Флуоксетин, сертралін, пароксетин	Підвищують рівень серотоніну, знижують тривогу і компульсії
Антагоністи допамінових рецепторів	Налтрексон	Блокує «підбадьорюючий» ефект дофаміну при ставках
Нормотиміки і стабілізатори настрою	Літій, вальпроати	Згладжують емоційні коливання
Анксіолітики (короткий курс)	Бензодіазепіни (лорапам, алпразолам)	Швидка релаксація при гострих нападах тривоги (курс до 2-3 тижнів)
Атипові антипсихотики	Кветіапін, рисперидон	При вираженій імпульсивності і психотичних реакціях

4. Стандарти призначення та дозування

1. СІЗЗС:

• Флуоксетин 20 мг/добу, пароксетин 20 мг/добу, сертралін 50-100 мг/добу.
• Ефект досягається через 4-6 тижнів стабільного прийому.
2. Налтрексон:
• 50 мг/добу, при хорошій переносимості можна збільшити до 100 мг/добу.
• Контроль функцій печінки перед і під час терапії.
3. Літій:
• 600-900 мг/добу в 2-3 прийоми, що підтримує рівень сироватки 0,6-1,2 ммоль/л.
4. Бензодіазепіни:
• Лорапам 0,5-1 мг за потребою, не довше 2-3 тижнів.
5. Кветіапін:
• 25-50 мг на ніч, при необхідності до 150 мг.

5. Схема лікування та моніторинг

Первинна консультація психіатра: збір анамнезу, лабораторні тести (печінкові, ниркові проби).
Стартова фаза (1-2 тижні): низькі дози, ретельне відстеження побічних ефектів.
Підтримуюча фаза (3-12 тижнів): досягнення терапевтичних доз, регулярні візити раз на 2-4 тижні.
Фаза стабілізації (3-6 місяців): підтримання досягнутого ефекту, поступове зниження доз за клінічними показаннями.

6. Можливі побічні ефекти та взаємодії

СІЗЗС: нудота, головний біль, безсоння або сонливість, зниження лібідо.
Налтрексон: диспепсія, запаморочення, підвищення трансаміназ.
Літій: тремор, полідипсія, поліурія, ризик нефротоксичності при передозуванні.
Бензодіазепіни: сонливість, залежність при тривалому прийомі, когнітивні порушення.
Антипсихотики: метаболічні зміни, надбавка у вазі, седація.

7. Поєднання з психотерапією та іншими методами

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): ліки знижують гостроту імпульсів - психотерапевт навчає керувати тягами, що залишилися.
Групи взаємодопомоги: фармакотерапія підвищує шанси на успішну інтеграцію в GA і SMART Recovery.
Дихальні та релаксаційні практики: анксіолітики полегшують навчання технікам саморегуляції.

8. Припинення і заміна терапії

Плавне скасування: зменшення дози на 10-25% кожні 1-2 тижні, щоб уникнути синдрому відміни.
Коригування схеми: при рецидиві - повернення до більш високих доз або зміна препарату.
Довгострокова підтримка: при ризику рецидиву іноді продовжують прийом на рік і більше під наглядом.

9. Контроль ефективності

Суб'єктивна шкала «тяги до гри» (0-10) - щоденні або щотижневі заміри.
Періодичні опитувальники (Gambling Severity Index) - кожні 4-6 тижнів.
Відомості про зриви (частота, сума ставок) - аналіз і корекція терапії.
Функціональний стан: сон, апетит, рівень тривоги, участь у соціальному житті.

10. Висновок

Медикаментозна терапія при лудоманії - важливий компонент комплексного лікування. Правильний підбір препаратів, строгий моніторинг і поєднання з психотерапією створюють умови для стійкої відмови від азартних ігор, знижують ризик рецидивів і покращують якість життя.